Поліно калини рубала Аліна

32

Я Поліна.

Не Олена, не Аліна, не Марина, не Калина, мать вашу. Ні, жоден з перелічених варіантів не є моїм ім’ям, скільки б ви не перепитували. Нарешті з п’ятої спроби ви все-таки розібрали, як мене звати (хоча я пропонувала вам дати мені анкету для того, щоб я власноруч вписала своє ім’я, але це, мабуть, не варіант). Я абсолютно точно знаю, що спадкової глухотою ви не страждаєте, а стою я в півметра від вас і, вже навчена гірким досвідом, називаю своє ім’я досить голосно і чітко (всі, хто навколо, вже поглядають на мене з підозрою). В результаті мене записують Палиной. Вказую на помилки, ловлю на собі ваш повний подиву, офигевший погляд шаленій кози.

І добре б подібне мало місце раз або два. Майже кожен раз стикаюся з цим абсурдом. Подумую над тим, щоб постійно носити з собою копію паспорта, бо задовбали.

От скажіть, люди, це що, настільки рідкісне ім’я або вам по тязі ця гра в глухого дебіла?