Щоб два рази не вставати

9

Я розумію, що продавцям потрібно робити виручку. Я розумію, що якщо я прошу зважити сто грам продукту, вони запропонують купити побільше. Але я хочу, щоб у відповідь на моє «ні, дякую, мені більше не треба» не прозвучало жодних реплік. А це з області фантастики. Ось стандартна ситуація:

— Дайте мені грам сто — сто п’ятдесят сиру (сиру, м’яса, ковбаси, слонової тельбуха).

— А чому так ма-а-ало?

Ось що я маю відповісти? Ось декілька варіантів відповідей і реакція на них:

— Я на дієті, і боюся, що якщо куплю, то все зжеру.

— Ой, да ладно, ви зовсім не товста!

— Мені стільки потрібно по рецептурі.

— Ну, приготуєте що-небудь ще!

— Я цього продукту більше не з’їм, і в моїй родині крім мене його ніхто не їсть, зайве зіпсується.

— Ну, друзів почастуйте!

— У мене не вистачить грошей на більшу кількість.

— Що, мужика нормального не знайшла, щоб забезпечував?

Це я не з голови придумала, це реальні діалоги. Чому я повинна звітувати перед продавцем, чому мені потрібно сто грам продукту, а не тонна?