Нога візуального ворога

22

Літо, спека. Дістаю з шафи легке платтячко і босоніжки, йду гріти коліна на сонечко.

— Фі, ноги білі і в синцях! Фу-фу-фу!

Щоб не ображати нікого почуття прекрасного, облачаюсь назад в кеди і джинси.

— Ти ж дівчинка! Літо, треба в спідничках ходити!

Заліковую синці, знову дістаю плаття і босоніжки. На підборах особливо не побігаєш, сідаю в автобус. Зупинка, поштовх; в мою прегарну голу ногу прилітає гострий край важкої сумки. Біль, відчай. Повертаємося в початок:

— Фі, ноги білі і в синцях…

Скоріше б вже осінь. Задолбали!